Лікування епілепсії.
Важко повірити, що цей хлопець ще два роки тому не міг обходитися без сильнодіючих протиепілептичних препаратів і відставав у розвитку. Завдяки лікуванню у Лева Левіта Тіма перестав приймати ліки, оскільки напади відступили зовсім. Більше того він почав розвиватися інтелектуально, почав спілкуватися з людьми та однолітками у школі. Прекрасно співає та грає на гітарі.
— Скажи, чи ти можеш співати пісні? Що ти любиш робити?
- Люблю співати.
- На гітарі граєш?
- Тільки (нерозбір.)
— Що ти можеш робити? Співати пісні можеш?
- Можу.
- Які пісні співаєш?
— Будь-які, які треба.
— Скажіть, будь ласка, коли ви прийшли до нас, у якому стані була дитина?
— Ми прийшли до клініки два роки тому.
- З яким діагнозом?
- З діагнозом епілепсія.
- Затримка розумового розвитку?
- Затримка розумового розвитку.
- Скільки протікали напади епілепсії?
— Тяжко протікали, було по 6 нападів на день.
— Як він поводився після нападів?
— Дуже погано почувався, треба було спати.
- Він приймав ліки?
— Приймав психотропні ліки.
— Скільки таблеток на день?
- Спочатку по 1 ранку, 1 увечері. Потім 1,5 ранку, 1,5 увечері.
- Який препарат?
- Тегретол.
— Який його розвиток був?
- Дуже відставав.
— Настрій який був?
— Нервовий був, завжди агресія. І розумово відставав, читати він не міг, деякі букви знав і то забував, то згадував.
— Ось ми розпочали лікування. Поступово відмінили препарати, га? Він став менше приймати їх. Як його стан почав розвиватися? Що почало змінюватись у процесі лікування?
— Майже все почало змінюватися.
- Що саме?
- Пройшли напади - зараз практично нападів немає.
— Ми зараз не даємо ліків?
- Ні, ліки не даємо давно. І розвиток у нього став дуже разючим. Він читає. Вважає ще слабко, але вже щось вважає. Раніше він взагалі не розумів, чого від нього хочуть.
— В оточенні як він став поводитися – з оточуючими?
— Я можу його до магазину надіслати, він спокійно купить.
- Товар, так? Він почав грати на гітарі?
- Став грати на гітарі. Та й спілкуватися з людьми, які оточують нормально. З ним розмовляють.
— Раніше він міг говорити з оточуючими?
— Раніше ні, якщо до нього зверталися, він якось дико усувався, і спілкуватися з ним важко було сторонній людині.
- А тепер?
— А тепер спокійно і з сусідами, і з усіма людьми.
— Кого ти знаєш із сусідів, Тімо? Знаєш сусідів усіх, друзів? Ти маєш друзів, Тімо?
— Тільки у школі. (далі не зрозуміла)
— Скажіть, що змінилося ще в нього розвиток, інтелект, комунікація?
— Та все змінилося. Зовсім інша людина стала. Я вже з ним можу спокійно спілкуватися, як із звичайною людиною. Я не могла з ним спілкуватися два роки тому, треба було підлаштовуватись під нього – під його нерви, під його розвиток – все треба було враховувати, прораховувати. Тепер я спокійно поводжуся, як з усіма.
- І нападів немає, так?
- Ні.
- Ви зробили обстеження?
— Так, ми зробили обстеження.
— Покажіть мені його.
- Що зробили? Яке дослідження ви зробили?
- Ей Джі.
— Тримайте, ми покажемо всім.
— Ми дуже задоволені лікуванням. Просто шалено задоволені. Це те, що нам треба було. Те, що хотіли.
— Ви визволилися від препаратів?
- Так.
— Судом зараз немає?
- Ні судом, нічого немає.
— Інтелектуально дитина просунулася?
- Так.
— Став розважливим, розуміючим… я чув, він співає (нерозбір.)
- Співає.
— Викликають його?
— Викликають. І від школи співає, і на всіх концертах, де він соліст.
- Добре.
— Я ще забула сказати, що в нього лівий бік чола був уже, а тепер вирівнявся.
— Підніміть, покажіть ще раз. Що там було? Він був звужений?
— Він був звужений. Ліворуч було вже набагато.
- Тепер вирівнялося, так?
- Тепер вирівнялося.
- Дуже добре. А ігри ти граєш на (нерозбір.)
- Карти.
- Які карти граєш? Телевізійні ігри?
- Карти по телевізору та по (нерозбір.)
- Чудово. Шахи? Ти граєш у шахи?
- По телевізору.
- Молодець.
